ТНМК — Paroles et traduction des paroles de la chanson Своя ріка

La page contient les paroles et la traduction française de la chanson « Своя ріка » de ТНМК.

Paroles

Вітер підіймався, хвиля билася об хвилю.
Штиль минав, хвилі хвилювали мрію.
А згідно мрії - ми всі були однакові.
Усміхнені, завзяті - раділи і балакали.
Але така ідилія існує лише в казці.
Насправді ми всі різні, на кожному по масці.
По одній, как мінімум — чим більше тим і краще.
Багато векторів у наших тракторів.
А у людей все просто, я б так хотів.
Приміряв на себе, не бачив берегів.
А ще не піздно пошукати різних.
Таких, як ми з тобою — і зрозуміти що Тебе несе своя ріка
І то ласкає, то зникає, то гірчить.
Палає, замерзає вже за мить,
Та все одно, ось тобі моя рука!
Та все одно, ось тобі моя рука!
Як цуценя шукаємо ми вихід для сліпих.
Всі твої шоу бьють мене під дих.
Всі мої приколи тебе не чипляють.
И сенсу вже немає пояснювати сенс.
Бо битися простіше, лаятися легше.
Пробачити — це бачити, навіщо і кому.
Де взяти паузу, набратись розуму.
Де мені мовчати, до кого i чому?
Якщо ми не зійдемося хоча б у цьому —
Тоді вже, дим нашому дому.
Лелеки на прощання скажуть: «Що ж ви зьоми?
Було ж наче просто, зрозуміти що…»
Тебе несе своя ріка
І то ласкає, то зникає, то гірчить.
Палає, замерзає вже за мить,
Та все одно, ось тобі моя рука!
Та все одно, ось тобі моя рука!
По нашій річці йде цунамі, неначе ми на Хуанхе.
Дива трапляються із нами. Не знаю як, не знаю де.
По нашій річці йде цунамі, неначе ми на Хуанхе.
Дива трапляються із нами. Не знаю як, не знаю де.
По області туман, кружляє хуахук.
Iз усіх дурниць заварено цей суп.
I лізе, лізе зуб, схоже лізе мудрий.
Я врешті заспокоюся и зрозумію, що^
Тебе несе своя ріка
І то ласкає, то зникає, то гірчить.
Палає, замерзає вже за мить,
Та все одно, ось тобі моя рука!
Та все одно, ось тобі моя рука!
Тебе несе своя ріка
І то ласкає, то зникає, то гірчить.
Палає, замерзає вже за мить,
Та все одно, ось тобі моя рука!
Та все одно, ось тобі моя рука!
ТНМК — Своя ріка.
Альбом «Дзеркало».
Листопад 2014 рiк.

Traduction des paroles

Le vent se levait, la vague battait contre la vague.
Le calme marchait, les vagues agissaient le rêve.
Et selon le rêve, nous étions tous pareils.
Souriants, joyeux-heureux et bavardant.
Mais une telle idylle n'existe que dans un conte de fées.
En fait, nous sommes tous différents, chacun avec un masque.
Un par un, au moins — plus il y a de sujets et mieux.
Beaucoup de vecteurs ont nos tracteurs.
Et chez les gens, c'est simple, j'aimerais tellement.
J'ai essayé sur moi-même, je n'ai pas vu les rives.
Et il n'est pas trop tard pour chercher différents.
Comme toi et moi et comprendre Que tu es porté par ta propre rivière
Et puis il caresse, puis disparaît, puis il est amer.
Brûle, gèle après un moment,
Et pourtant, voici ma main!
Et pourtant, voici ma main!
En tant que chiot, nous cherchons un moyen de sortir pour les aveugles.
Tous tes spectacles me frappent à bout de souffle.
Toutes mes blagues ne t'attrapent pas.
Et il n'y a plus de sens à expliquer le sens.
Car il est plus facile de se battre, plus facile de jurer.
Pardonner, c'est voir pourquoi et à qui.
Où faire une pause, devenir fou.
Où puis-je me taire, à qui et pourquoi?
Si on ne s'entend pas au moins sur ça —
Alors déjà, la fumée de notre maison.
Les cigognes disent au revoir « " qu'êtes-vous Zem?
C'était aussi simple que de comprendre que…»
Tu es porté par ta propre rivière
Et puis il caresse, puis disparaît, puis il est amer.